Будинок Барського

**Будинок Барського - краєзнавчий музей**
Будинок Барського - краєзнавчий музей
	Будинок Барського — сучасний краєзнавчий музей, тривають реставраційні роботи, червень 2009 року.
	48°30′35″ пн. ш. 32°16′08″ сх. д. / 48.50972° пн. ш. 32.26889° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Кропивницький
Архітектор	Олександр Лишневський
Клієнт	Олександр Барський
Дата закінчення спорудження	1900
Стиль	модерн з елементами еклектизму
Адреса	вул. Дворцова, б. 40
	Будинок Барського - краєзнавчий музей Будинок Барського - краєзнавчий музей (Україна)
	Будинок Барського - краєзнавчий музей у Вікісховищі

Буди́нок Ба́рського — будинок в Кропивницькому, споруджений із 1895 по 1910 роки в Єлисаветграді, як приватний будинок провідним на той час архітектором міста Олександром Лишневським; яскрава міська пам'ятка в стилі модерн; нині приміщення краєзнавчого музею.

Будувався як особняк для підприємця Олександра Барського, і в цілому проект було виконано Олександром Лишневським у 1900 році.

Від 1929 року в приміщенні Будинку Барського міститься Кіровоградський краєзнавчий музей^[1].

У 2009-му тривали роботи з реставрації фасаду будівлі.

Опис[ред. | ред. код]

Зовні палац Барського є яскравим відображенням стилю модерн з елементами еклектизму.

Так, угорі фасад прикрашений маскаронами, що відображають символи дня і ночі, між вигнутими як пагони рослин різьбленими вікнами традиційно модерної форми (не прямокутної) по стіні до основи цоколя спускаються рослинні орнаменти з елегійними мотивами розквітаючих і в'янучих лотоса та лілій. Під вікнами розташовано барельєфи на мотиви «Змі́я, поїдаючого птахів», а середина орнаментальних композицій означена зображенням сичів з розпущеними крилами. Над вхідними дверима розміщена маска медузи — символ фатуму, призначення долі.

В ліпнині будівлі майстерно застосовуються відразу декілька технічних прийомів — рельєф, барельєф і горельєф.

Інтер'єри палацу є сплавом архітектурних стилів, притаманних періоду еклектики. В декоративному оформленні парадної половини — вітальні, будуару, передпокою простежуються мотиви стилю рококо, в кімнаті для куріння — знайшли відображення мотиви мавританського стилю, а в оформленні їдальні домінантними є плавні, елегантні лінії орнаменту в стилі модерн. Оригінальна інтерпретація класики вирізняє вестибюль.

Досить цікавою є багата ліпнина плафонів, стелі, падуг, фризів, маскаронів над отворами дверей та вікон, що вдало доповнюється ошатними формами печей-голандок та чепурним декором, ретельно підібраним до особливостей стильового оформлення приміщень. Особливе враження справляють багатоколірні печі будуара та їдальні, а також витончені глазуровані груби великої вітальні і передпокою, прикрашені позолотою та розписами з невеликими панно, що повторюють класичні пасторальні сюжети.