Васлуйська битва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васлуйська битва
Молдавсько-турецькі війни
місце битви на карті
Дата10 січня 1475
МісцеВаслуй, Молдавське князівство (нині Румунія)
Результат перемога Молдавії
Сторони

Османська імперія

Молдавія
Угорщина
Польща
Командувачі
Хадим Сулейман-паша
Басараб III Старий
Штефан III
Бласіус Мадьяр
Сили
60-100 тис. турків,
17 тис. волохів,
20 тис. болгар
40 тис. молдаван,
5 тис. секеїв,
2 тис. поляків,
1,8 тис. угорців,
20 гармат
Втрати
бл. 50 тис. осіб 4-5 тис. осіб

Васлуйська битва (рум. Bătălia de la Vaslui) — битва між військами Молдавського князівства на чолі зі Штефаном III з одного боку та Османської імперії на чолі із Хадимом Сулейманом-пашею — з іншого. Відбулася 10 січня 1475 року поблизу міста Васлуй (сучасна Румунія, неподалік кордону з Молдовою) та закінчилася перемогою молдавських військ.

Передумови[ред. | ред. код]

Від 1456 року, коли господарем Молдавії був Петру III Арон, князівство платило Османській імперії щорічну данину в розмірі 2000 монет золотом[1][2].

1470 року господар Штефан III відмовився платити османам данину[3]. Відносини між двома державами тоді загострилися. Водночас зіткнулися інтереси Молдавії та союзної османам Волощини щодо Південної Бессарабії (Буджаку).

1473 року Штефан III повалив союзного османам господаря Волощини Раду III. На престол він посадив лояльного Басараба III. Проте згодом він перейшов на бік османів.

Сили сторін[ред. | ред. код]

Турки-османи змогли зібрати сили розміром від 60 до 100 тисяч осіб. На їхньому боці виступили 17 тисяч волохів та 20 тисяч болгар. Очолював військо бейлербей Румелії Хадим Сулейман-паша[4].

Господар Штефан III зібрав у своїх володіннях 40 тисяч молдаван та 5 тисяч секеїв. Він розраховував на підтримку з боку католицького світу, зокрема, Папи Римського, проте йому надіслали допомогу лише Угорщина (1800 осіб) та Польща (2000 осіб), що все одно не рівнялося із силами османів. Крім того, молдавське військо мало 20 гармат[5].

Хід битви[ред. | ред. код]

План битви

10 січня 1475 року[6] відбулася вирішальна битва поблизу міста Васлуй на території Молдавського князівства (нині — Румунія), за 200 км від столиці держави, міста Сучава, біля злиття річок Ракова та Бирлад. Війська противників зустрілися на так званому «Високому мосту» (рум. Podul înalt)[7].

Незважаючи на чисельну перевагу османів, погане забезпечення молдавського війська, яке переважно складалося із простолюдинів-добровольців, молдавани добре знали особливості місцевості, завдяки чому змогли перемогти битву[8].

Напередодні бою Штефан III наказав спалити навколишні поля, що завадило турецькій кінноті, яка була силою, якою османи вирішували свої битви на власну користь. Крім того, у день битви на поле бою опустився туман[9].

Скориставшись туманом, молдавський господар направив у розвідку невеликий загін вершників на висоту біля річки Бирлад. Підійшовши до турецького табору, вони створили шум, через що османи подумали, нібито їхній ворог знаходиться позаду їхнього табору. Через те, що ця місцевість була вкрита струмками, та через туман османський наступ був невдалим та погано координованим. Тим часом основні сили на чолі зі Штефаном III також почали наступ і вдарили в турецький табір. Османське військо було охоплене панікою, через що і зазнало поразки.

Османи зазнали у битві значних втрат. Багато їхніх вояків, у тому числі яничар, були взяті в полон та страчені.

Наслідки[ред. | ред. код]

Перемога Молдавії у битві при Васлуї була неочікуваною. З нагоди цього Папа Сікст IV назвав Штефана III «захисником християнської віри»[10].

Після перемоги господар Молдавії намагався організувати велику міжнародну коаліцію проти турків. Проте наступного 1476 року Штефан III зазнав поразки від військ Мехмеда II в битві у Білій Долині. Після ряду пізніших кампаній, 1486 року Штефан III підписав із султаном Баязидом II угоду про сплату йому данини. 1512 року Молдавія остаточно стала васалом Османської імперії[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Studii Noi Despre Probleme Vechi — Din Istoria Evului Mediu Românesc, p. 91
  2. The Ottoman Law of War and Peace—The Ottoman Empire and Tribute Payers, p. 164
  3. The Ottoman Law of War and Peace—The Ottoman Empire and Tribute Payers, p. 165
  4. Istoria lui Ştefan cel Mare, p. 128
  5. Istoria lui Ştefan cel Mare, pp. 127, 130
  6. A Documented Chronology of Roumanian History — from prehistoric times to the present day, Oxford 1941, p. 108
  7. Istoria lui Ştefan cel Mare, p. 129
  8. The Ottoman Empire 1326—1699, p. 42
  9. Roumania Past and Present, Chapter XI.
  10. Saint Stephen the Great in his contemporary Europe (Respublica Christiana), p. 141
  11. Romania - The Ottoman Invasions. countrystudies.us. Процитовано 18 лютого 2023. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kármán, Gábor; Kunčevic, Lovro, ред. (2013). The European Tributary States of the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth Centuries. Leiden: Brill. ISBN 9789004246065. 
  • Antena 1, Amintirile unui Pelerin (documentary)
  • Babinger, Franz. Mehmed the Conqueror and his time ISBN 0-691-01078-1
  • Cândea, Virgil. Saint Stephen the Great in his contemporary Europe (Respublica Christiana), Balkan Studies 2004
  • Catholic Encyclopedia, Rumania. (source: New Advent)
  • Denize, Eugen. Semnificaţia Haracului în relaţiile Moldo-Otomane din vremea lui Ştefan cel Mare — Câteva Consideraţii.
  • Długosz, Jan. The Annals of Jan Długosz ISBN 1-901019-00-4
  • Ghyka, Matila. A Documented Chronology of Roumanian History — from prehistoric times to the present day, Oxford 1941
  • Florescu, R. Radu; McNally, T. Raymond. Dracula: Prince of many faces — His life and his times ISBN 978-0-316-28656-5
  • Inalcik, Halil. The Ottoman Empire — The Classical Age 1300—1600 ISBN 1-84212-442-0
  • Iorga, Nicolae. Istoria lui Ştefan cel Mare, 1904 (new edition 1966), Bucharest.
  • Matei, Mircea D.; Cârciumaru, Radu. Studii Noi Despre Probleme Vechi — Din Istoria Evului Mediu Românesc. Editura Cetatea de Scaun, ISBN 973-85907-2-8
  • Nevill Forbes; Arnold J. Toynbee; D. Mitrany, D.G. Hogarth. The Balkans: A History of Bulgaria, Serbia, Greece, Rumania, Turkey, 2004. ISO-8859-1
  • Samuelson, James. Roumania Past and Present, Chapter XI. Originally published London: Longmans, Green, and Co., 1882. Electronic text archive on the site of the Center for Advanced Research Technology in the Arts and Humanities, University of Washington.
  • Sandberg-Diment, Erik. Artistic Route Through Romania, New York Times, The. 1998
  • Sfântul Voievod Ştefan cel Mare, Chronicles. (retrieved)
    • Angiolello, Giovanni Maria. Historia Turchesca
    • Bonfinius, Antonius. Historia Pannonica ab Origine Gentis AD Annum 1495
    • Curius, Joachim. Gentis Silesiæ Annales
    • Długosz, Jan. Historiae Polonicae, Leipzig 1712
    • Husein, Kodja. Great Events
    • Murianus, Mathaeus. Letter to Leonardo Loredano, written on 7 December 1502
    • Orudj bin Adil and Şemseddin Ahmed bin Suleiman Kemal paşa-zade. The Chronicles of the Ottoman Dynasty
    • Pasha, Lütfi. The Chronicles of the House of Osman (Tevarih-i al-i Osman)
    • Hoca Sadeddin Efendi. Crown of Histories (Tadj al-tawarikh)
    • Stephen the Great; letter of 25 January 1475
    • Stryjkowski, Maciej. Kronika Polska, Litewska, Żmudzka i wszystkiej Rusi
  • Spinei, Victor. Moldavia in the 11th–14th Centuries, Romania 1986
  • Panaite, Viorel. The Ottoman Law of War and Peace—The Ottoman Empire and Tribute Payers. ISBN 0-88033-461-4
  • Papacostea, Şerban. Relaţiile internaţionale ale Moldovei în vremea lui Ştefan cel Mare
  • Pippidi, Andrei. Noi Izvoare Italiene despre Vlad Ţepeş şi Ştefan cel Mare; Studies and Materials of Medium History XX/2002
  • Turnbull, Stephen. The Ottoman Empire 1326—1699 ISBN 1-84176-569-4
  • Ureche, Grigore and Costin, Nicolae. Letopiseţul Ţărîi Moldovei